Урок 2: Змінні – Від Хаосу Бітів до Змістовних Імен

Вітаю знову, відважний мандрівнику в країні мови C! 🎩

Після того, як твій комп’ютер нарешті видав це довгоочікуване “Hello, World!” (і ти, можливо, замислився, чому просте привітання потребує стільки зусиль), ти, напевно, думаєш: “А що далі?”. Що ж, настав час підняти планку та навчитися зберігати й обробляти дані. Вітаю в світі змінних! У мові C змінні — це як ті загадкові шухляди на кухні, де можна знайти все: від ложок до… ну, хто знає що ще. Головне — розуміти, що і де зберігати.

Тож бери свою улюблену чашку з напоєм (кава, чай, енергетик… або, якщо зовсім не хочеться пригод, просто вода) і занурюйся у магію змінних!

Що Таке Змінна?

Уяви змінні як контейнери для зберігання даних. Подумай про них як про коробки, куди можна покласти числа, літери або навіть кількість днів до твоєї наступної відпустки. Магія змінних у C полягає в тому, що, на відміну від твого безладного гардеробу, їх треба позначати та визначати тип правильно. Інакше C не просто проігнорує тебе — він кинеться на тебе з помилками, як зголоднілий кіт на ковбасу.

Ось основний синтаксис для оголошення змінної в C:

int число; // Оголошує змінну під назвою 'число', яка зберігає цілі значення.

Але зачекай, це ще не все! У мові C ти не можеш просто дати ім’я змінній, не вказавши, який саме тип даних вона містить. Давай подивимось на найпоширеніші типи даних у C:

Популярні Типи Даних у C

• int – Використовується для цілих чисел (без дробової частини). Це як замовити “повну піцу, без відсутніх шматків!”
• float – Для чисел із дробовими частинами. Якщо int — це ціла піца, то float — це той маленький шматочок, який ти з’їв і зробив вигляд, що нічого не було.
• double – Як float, але з подвійною точністю. Ідеально підходить, коли потрібно бути дуже точним, наприклад, підрахувати точну кількість цукру в каві, щоб не переборщити.
• char – Зберігає один символ, наприклад, ‘А’, ‘z’ або навіть ту сумну мордочку, яку ти робиш, коли отримуєш ще одну помилку компіляції.

Float проти Double – Епічна Битва за Точність!

Ну що, поговоримо про різницю між float і double. Це як порівнювати двох детективів: один завжди ловить головного злочинця (float), але може проґавити деякі деталі, а інший (double) не пропустить жодної підказки, аж до останнього відбитка пальця.

• float: Число з рухомою комою з одинарною точністю, яке зазвичай дає 6-7 цифр точності. Використовує 4 байти пам’яті.
• double: Число з рухомою комою з подвійною точністю, що забезпечує 15-16 цифр точності і займає 8 байтів пам’яті.

Коли Який Використовувати?

• Використовуй float, якщо працюєш з графікою, іграми або низькорівневим програмуванням, де обмежена пам’ять і точність не критична.
• Використовуй double, коли важлива максимальна точність — наприклад, у наукових обчисленнях або фінансових додатках. Якщо хочеш розрахувати траєкторію космічного корабля, обирай double (ніхто не хоче помилитися і замість Місяця приземлитися десь на Юпітері!).

Давай подивимося, як це працює.

Крок за Кроком: Створення Файлу precision.c

1. Відкрий свій улюблений текстовий редактор (або nano, якщо почуваєшся справжнім хакером).
2. Створи новий файл під назвою precision.c.
3. Встав наступний код у precision.c:

#include <stdio.h>

int main() {
    float floatPi = 3.141592653589793;   // Одинична точність (дещо округлена)
    double doublePi = 3.141592653589793; // Подвійна точність (більш точна)

    printf("Float Pi: %.15f\n", floatPi);   // Вивід: 3.141592741012573
    printf("Double Pi: %.15f\n", doublePi); // Вивід: 3.141592653589793

    return 0;
}

Тепер давай скомпілюємо та запустимо цей код.

Команди Компіляції та Запуску

1. Відкрий термінал і перейди до папки, де зберігається precision.c.
2. Скомпілюй його за допомогою:

gcc precision.c -o precision

3. Запусти програму:

./precision

Очікуваний Вивід:

Float Pi: 3.141592741012573
Double Pi: 3.141592653589793

Бачиш різницю? float дає меншу точність через свої обмеження в розмірі, тоді як double зберігає всі деталі, наче справжній чарівник точності.

Створюємо Інший Файл: variable_demo.c

1. Створи новий файл під назвою variable_demo.c.
2. Встав цей код усередину:

#include <stdio.h>

int main() {
    int vik = 25;
    float vistota = 5.9;
    double distance = 1000.123456;
    char pochatkovaL = 'V';

    printf("Вік: %d\n", vik);
    printf("Висота: %.1f\n", vistota);
    printf("Відстань: %.6lf\n", distance);
    printf("Початкова літера: %c\n", pochatkovaL);

    return 0;
}

Компіляція та Запуск

1. Перейди до папки, де зберігається variable_demo.c.
2. Скомпілюй його:

gcc variable_demo.c -o variable_demo

3. Запусти програму:

./variable_demo

Очікуваний Вивід:

Вік: 25
Висота: 5.9
Відстань: 1000.123456
Початкова літера: V

Підсумки

Сьогодні ми дізналися, як оголошувати змінні, присвоювати їм значення і виводити їх на екран. Але це лише початок! Змінні — це основні будівельні блоки твоїх програм на C. Вони дозволяють тобі зберігати дані, маніпулювати ними і, врешті-решт, створювати складні системи, здатні робити дивовижні речі.

Отже, вперед! Твори! І пам’ятай: змінні — це твої друзі… якщо ти правильно ставишся до них, даєш їм зрозумілі назви і визначаєш правильний тип.

Побачимося на Уроці 3, де ми зануримося у світ операцій і навчимося змушувати ці змінні працювати на нас! 🚀💻

See also

• Урок 8: Вказівники та Пам'ять – Як Керувати Адресами (І Не Заблукати!)
• Урок 2: Змінні та Типи Даних – Основи Твоєї Java-Пригоди
• Урок 7: Рядки – Перетворюємо Символи в Слова (І Надаємо Їм Змісту)
• Урок 6: Масиви – Організуй Свої Дані Як Профі
• Урок 5: Функції – Як Навести Порядок у Хаосі (І Уникнути Повторення Коду!)