Урок 1

Урок 1: Початок роботи з Django – Як зібрати меблі з IKEA, але з менше нервів (Тепер з віртуальними середовищами та стабільною версією Django!)

Вітаю, кодовий чарівнику! 🎩 Сьогодні ми вирушаємо в захопливу подорож, де налаштуємо Django для вашого власного блогу на Linux. І при цьому ми використовуємо довгострокову стабільну версію Django (4.2.16) – тому що стабільність важлива, як сметана в борщі. 😋

Це буде урок, де замість того, щоб губитися в інструкціях для збирання меблів з IKEA (де завжди лишаються зайві шурупи), ми зробимо все чітко й без стресу. Поки що без Git, але якщо хочете відчути себе майстром версійного контролю, ось гайд по Git.

Що таке віртуальне середовище і навіщо воно потрібне?

Уявіть собі віртуальне середовище як кімнату, де всі ваші Python-залежності зберігаються подалі від усього іншого, щоб не було плутанини. Це як персональна кухня, де все розкладено по поличках, і ніхто випадково не додасть оцет замість сметани.

Що таке pip3?

Ах, pip3 – це ваш надійний друг, який приносить усе, що потрібно для Python 3. Він дозволяє встановлювати бібліотеки, які не входять до стандартного набору Python. Подумайте про нього як про вашу службу доставки, але для коду. І пам’ятайте: якщо ми використовуємо Python 3, ми використовуємо pip3.

Що за проєкт? Персональний блог на Django

Протягом цього курсу ми створимо ваш персональний блог. І це буде не просто черговий блог – це ваша цифрова фортеця! Ви можете писати про що завгодно: від філософських роздумів про вареники до публікацій про ваших котів.

Ваш блог зможе:

Створювати та редагувати пости – контролюйте свій контент, як справжній майстер.
Коментарі – гості можуть залишати коментарі, а ви їх модерувати.
Категорії та теги – все буде організовано краще, ніж полиці з варенням на кухні.
Аутентифікація користувачів – тільки зареєстровані користувачі можуть публікувати пости.

Крок 1: Встановлюємо Virtualenv (якщо його ще немає)

Щоб захистити свій проєкт від хаосу та плутанини, ми встановимо virtualenv. Це як будувати фортецю з подушок для вашого коду.

Для користувачів Arch Linux команда:

sudo pacman -S python-virtualenv

Для інших користувачів Linux:

pip3 install virtualenv

Крок 2: Переходимо в папку для проєкту

Відкриваємо термінал і рухаємося до місця, де буде розташовуватися ваш блог:

cd ~/Documents

Крок 3: Створюємо папку для проєкту

Настав час організувати наш проєкт. Створимо новий каталог для вашого блогу:

mkdir myblog
cd myblog

Крок 4: Створюємо віртуальне середовище всередині папки проєкту

Тепер створимо ваше особисте захищене місце для роботи:

virtualenv venv

Крок 5: Активуємо віртуальне середовище

Час активувати нашу магічну сферу. У Linux це просто:

source venv/bin/activate

Тепер ваш термінал виглядатиме як (venv), що означає, що ви перебуваєте у своєму чарівному оточенні для кодування.

Крок 6: Встановлюємо стабільну версію Django 4.2.16

Час призвати нашого головного героя:

pip3 install django==4.2.16

Вітаю! Ви щойно встановили найнадійнішу версію Django!

Крок 7: Створюємо Django-проєкт

Тепер створимо ваш проєкт Django. Не забудьте крапку в кінці команди – вона важлива, як той маленький болтик, який тримає всю шафу з IKEA.

django-admin startproject myblog .

Крок 8: Запускаємо сервер Django

Тепер настає момент істини. Запускаємо сервер і дивимося, що у нас вийшло:

python3 manage.py runserver

Відкрийте браузер і перейдіть за адресою http://127.0.0.1:8000/. Якщо бачите привітання від Django – ви зробили це!

Щоб зупинити сервер, просто натисніть CTRL + C.

Крок 9: Деактивуємо віртуальне середовище

Коли ви закінчили, вийти з віртуального середовища просто:

deactivate

Підсумок Уроку 1

Ви встановили Django LTS (4.2.16), створили свій проєкт і запустили сервер. Це лише початок! У наступному уроці ми будемо створювати та керувати постами для вашого блогу.

Залишайтесь з нами, наступні уроки ще цікавіші!

Django Linux Блог Віртуальне середовище