Моя шалена подорож світом мов програмування: від розбитого серця з C# до роману з Java
Вступ
Ах, світ мов програмування — це як велике побачення наосліп, тільки замість того, щоб свайпати ліворуч чи праворуч, ти б’єш головою об клавіатуру, поки щось нарешті не почне працювати. За останні 14 років я пережив і розбиті серця, і короткі інтрижки, і навіть кілька пристрасних романів з різними мовами. Від C# до Python, від Java до TypeScript, і навіть швидкоплинний флірт з Markdown — моя подорож була всім, що завгодно, але не нудною.
Але зачекай, це ще не все! Моя історія — це не лише про мови програмування, але й про середовища, в яких я писав свій код. Так-так, я про ті самі великі ОС-переходи — від обіймів Windows 7 до свободи Arch Linux. Тож, хапай свою улюблену каву і погнали в мої пригоди!
C# та Windows 7: важкий початок
Почнемо з C#, мого першого справжнього кодерського кохання. Це було, як перше кохання в школі — багато обіцянок, потенціалу і купа драми. Я кодив на Windows 7, вважаючи, що життя налагодилося. Але з часом все почало валитися.
Windows 7 була як надмірно опікуючі батьки — постійно втручалася, гальмувала роботу і вирішувала оновлюватися в найгірші моменти. А C#? З кожним днем усе більше нагадував стосунки, в яких постійно думаєш: «Це зі мною щось не так чи просто ми не підходимо одне одному?»
Після кількох років боротьби з Visual Studio і нескінченними синіми екранами смерті (дякую, Windows), я зрозумів, що треба щось змінювати. І це щось точно не моя нервова система.
Python і експеримент з VIM
Вітаємо Python, мову, яка стала для мене відскоком. Він був усім, чим не був C# — легким, гнучким і (скажемо прямо) веселим. Плюс я почав кодити в VIM, і це було, наче вступити в таємне товариство програмістів. Спочатку трохи моторошно, але коли освоїшся, відчуваєш себе, наче чаклун, який творить магію на клавіатурі.
Python подарував мені ковток свіжого повітря, і я зрозумів, що програмування може приносити радість. Але, як би я не любив Python, справжня проблема була не в мові — це середовище мене стримувало. Windows 7 тягнула мене вниз, а мій бідолашний міні-ноут ледве дихав.
Дилема ОС: від Windows 7 до Arch Linux
Я знав, що настав час для серйозних змін. Я фліртував з Ubuntu, думаючи, що це буде м’який перехід у світ Linux. Але мій міні-ноутбук мав інші плани — це було схоже на те, як бігти марафон, прив’язавши до ноги гирю. Ubuntu виявилася занадто важкою, і мій старенький ноут просто здихав.
Тоді я відкрив для себе Arch Linux. Arch Linux — це, так би мовити, «зроби сам» серед операційних систем. Не для слабкодухих, але якщо готовий вкласти сили — винагороди приголомшливі. Легка, швидка, кастомізована — ідеально для того, щоб вичавити кожен крихітний ресурс із мого міні-ноутбука.
Перехід з Windows 7 на Arch Linux був як звільнення з токсичних стосунків. Ніяких раптових оновлень, ніяких «гальм» — тільки я, мій код і блискавично швидка система. Звісно, довелося вивчити пару нових трюків (як встановлювати пакунки без графічного інтерфейсу), але це було того варте. Плюс, Arch Linux дав мені авторитет серед спільноти Linux. Тепер я став тим самим хлопцем, що використовує Arch, і так, я згадував про це при кожній можливості.
Java: справжня любов
Після всіх цих злетів і падінь я нарешті знайшов своє справжнє кохання — Java. Вона міцна, потужна і (що найважливіше) надійна. Ми з Java разом уже чотири роки, і я досі в захваті. Чи пишу я серверну частину, чи розв’язую складні алгоритми, Java завжди готова до виклику.
Я пишу код на Java у IntelliJ IDEA, але є одна особливість — я використовую VIM плагін! Так, навіть у стильному світі IntelliJ я не зміг відмовитися від VIM. Це як поєднати два найкращі світи: потужність Java з ефективністю VIM. Повір, немає нічого крутішого, ніж пересуватися по коду кількома натисканнями клавіш, поки IntelliJ бере на себе важку роботу.
TypeScript і фронтендова інтрижка
Звісно, жодна подорож програмування не була б повною без короткого флірту з фронтендом. Вітаємо TypeScript — грайливого кузена Java. У TypeScript є вся структура і надійність Java, але з додатковим драйвом для роботи на фронтенді. Це як дізнатися, що твій однокласник-ботанік насправді рок-зірка.
Я використовую Visual Studio Code для своїх пригод з TypeScript, і так, у мене теж є плагін VIM. Це поєднання найкращих можливостей — гнучкість VS Code з ефективністю VIM. Чи дебажу я складний фронтенд, чи підлаштовую CSS, VS Code з VIM завжди виручає.
Markdown, HTML та CSS: побічні проекти
А потім є побічні інтрижки — Markdown, HTML і CSS. Це мови, якими я користуюся, коли треба написати пост у блозі або навести порядок на вебсторінці. Вони прості, зрозумілі та виконують свою роботу без зайвого галасу. Плюс, писати в Markdown — це як вести бесіду з комп’ютером: усе так легко і просто.
Підсумок: моя любов до Java і Arch Linux
Після всіх цих років я зрозумів, що програмування — це подорож, у якій ти ніколи не знаєш, де опинишся. Я почав з C# та Windows 7, думаючи, що розібрався в усьому. Але знадобилося кілька об’їздів, розбитих сердець і море експериментів, щоб знайти своє справжнє кохання — Java та Arch Linux.
Якщо ти думаєш про перехід на Linux, дуже раджу заглянути в мій гід по встановленню Arch Linux. Повір, воно того варте.
А якщо ще вагаєшся, яку мову програмування обрати, моя порада проста: пробуй усі. Ніколи не знаєш, яка мова викраде твоє серце.
Щасливого кодування!