Ubuntu

Ну що, вирішив встановити Ubuntu? (Бо Arch — це не для слабаків)

Вітаю, втомлений мандрівнику! Ти або вже пережив бурі Arch Linux, або, можливо, просто чув мої скарги про те, наскільки «весело» його встановлювати. І тепер ти шукаєш щось трохи менш лячне. Вітаю, ось вона — Ubuntu: це як плюшевий зайчик у світі Linux. І після боротьби з Arch я тебе розумію. Іноді хочеться, щоб усе працювало без того, щоб питати на 17 форумах, радитися з шаманом та кидати кістки, щоб налаштувати Wi-Fi.

Ubuntu — це той друг, який приходить до тебе з пиріжками, тоді як Arch — це той, хто приносить 1000-елементну головоломку й каже: «Удачі!». Так, головоломки — це цікаво, але пиріжки? Пиріжки — це життя.

Чому Ubuntu?

Легка установка: На відміну від Arch, Ubuntu не вимагає вирішення загадок чи боротьби з магами, щоб підключити Wi-Fi. Тут все просто: клік-клік — і готово. Вона хоче бути встановленою, без цього всього «доведи свою цінність!»
Підтримка спільноти: Коли у тебе виникне проблема з Ubuntu, на тебе не подивляться косо, як це роблять у колах Arch. Спільнота Ubuntu — це як бабуся з гарячими пиріжками та безмежними порадами. Вони завжди раді допомогти й не будуть засуджувати за питання на кшталт: «Як там знову оновитись?»
Предустановлені «плюшки»: На відміну від деяких дистрибутивів (кашель, Arch, кашель), де Wi-Fi — це міфічна істота, про яку лише чутки ходять, Ubuntu просто дає тобі все це одразу. З коробки. Без виклику богів Ethernet.
Гладкий інтерфейс: GNOME, стандартне робоче середовище Ubuntu, — це як м’яке масло на гарячому хлібі. Після того, як ти помучився з загадковими конфігураціями Arch, GNOME відчувається як день в СПА. Розслабся, вдихни глибше і дозволь Ubuntu зробити все за тебе.

Перед тим, як почати…

Приготуй каву, пончик або навіть обидва. Ти збираєшся в найбільш розслаблюючу подорож світом Linux. Бойову броню цього разу можна залишити вдома.
Завітай на офіційний сайт Ubuntu. Не переживай, цей сайт тебе не вкусить — на відміну від деяких текстових інсталяторів, які ми не будемо називати (кашель, Arch, кашель).
Натисни на ту чарівну кнопку завантаження. О, ти вже відчуваєш, як стрес відступає?

Дуже легкі кроки:

Скачай ISO: Ця частина легша, ніж вибрати, що подивитись на Netflix. Просто обирай «Desktop» версію. Якщо ти не плануєш перетворити свій тостер на сервер, цього буде достатньо.
Створи завантажувальну флешку: Візьми Etcher, Rufus або будь-який інший інструмент, що змусить тебе почуватися техномагом. Створити завантажувальну флешку — це як підсмажити тост. Легше не буває. Якщо ти пережив установку Arch, це буде як розслабляюча ванна з піною.
Завантажуйся та встановлюй: Перезавантаж комп’ютер, «станцюй» шлях до BIOS/UEFI (зазвичай F2/F10/DEL — що завгодно, що допоможе), і завантажуйся з твоєї новенької флешки з Ubuntu. Інсталятор Ubuntu привітає тебе, як дружній бариста, який вже знає, що ти будеш замовляти. Просто слідуй підказкам — жодних сюрпризів тут не буде!
Партиціонування? Та нехай Ubuntu сама все зробить: Якщо ти не майстер дуалбута (привіт, користувачі Arch), дозволяй Ubuntu сама займатись розділами. Це Linux з навчальними колесами, але колеса ці — дуже зручні.
Чекай спокійно: Тепер бери той пончик, який відкладав. Установка завершиться швидше, ніж серія твого улюбленого ситкому. Не встигнеш оговтатися, як Ubuntu буде готова, і ти зможеш насолоджуватися життям.
Перезавантажуйся та святкуй: Вітаю, ти тепер у країні Ubuntu! Це магічне місце, де все просто працює, GNOME відчувається як сон, і тобі не доведеться проводити вечори, благаючи технічних богів налаштувати драйвери.

Потрібна допомога?

Хоча Ubuntu легша, ніж скласти натяжне простирадло (серйозно, чому це так важко?), все одно іноді щось може піти не так. Якщо це трапиться, заходь на форуми Ubuntu або заглянь в документацію. На відміну від деяких інших дистрибутивів (кашель, Arch), тебе не засміють за базове питання.

Зазирни в офіційну документацію Ubuntu, де є все, що тобі потрібно. І не хвилюйся, ніхто не буде судити… ну, майже.

А як щодо Fedora?

Fedora — це як двоюрідний брат, який завжди з новими гаджетами і оновлюється кожні п’ять хвилин. Вона стильна, потужна і передова, але не настільки хаотична, як Arch. Хочеш щось сучасне, але зберегти спокій? Спробуй Fedora.

Ось як її встановити:
Як встановити Fedora

Відчуваєш виклик? Спробуй Arch Linux

Якщо ти все ще прагнеш пригод і хочеш перевірити свої навички виживання у світі Linux, Arch Linux чекає на тебе. Це дистрибутив для тих, хто любить повний контроль і готовий присвятити вихідні налагодженню системи, яку зібрав сам. Готовий пірнути з головою?

Ось мій гайд по установці Arch (але не кажи, що я не попереджав):
Як встановити Arch Linux

Arch, Fedora і Ubuntu: Сімейна зустріч Linux

Не можеш визначитись? Уяви собі: Arch Linux — це той кузен-самодєльщик, який будує сонячну станцію у дворі, Fedora — хіпстер з останніми гаджетами, а Ubuntu — сусідка, яка приносить свіжоспечені пиріжки. Хочеш знати, як вони виглядають разом? Читай мій веселий огляд:
Arch Linux vs. Ubuntu vs. Fedora: Сімейна зустріч Linux

Висновок

Якщо ти готовий відпочити від боротьби зі своєю ОС і просто хочеш, щоб все працювало, Ubuntu — це те, що тобі потрібно. Це як вдягнути затишні капці після дня в черевиках зі сталевим носком (користувачі Arch, ви мене розумієте).

Так, може, іноді це занадто просто, але, ей, не кожна подорож у світі Linux має перетворюватись на п’ятигодинний марафон з пошуку помилок. Насолоджуйся гладкою поїздкою! А я тим часом знову піду боротися з установщиком Arch. Але принаймні я отримаю право на похвалу, так?